Щоразу, відкриваючи кран чи спускаючи воду в унітазі, ми наближаємо Черкаси до катастрофи. Сотні кубометрів стоків можуть опинитися на міських вулицях, якщо прорве колектор, який сьогодні обслуговує місто. Адже підстрахувати його нічим, бо прорвана чотири місяці тому труба ще й досі не відремонтована. 

—    Ми живемо на одній трубі, яка може прорватися будь-якої миті. Якщо прорве колектор — черкащани залишаться без води і каналізації. Важко уявити, чим це закінчиться для міста, — говорить голова депутатської комісії Черкаської міськради з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства Василь Соломаха.

Всі аварії на колекторі траплялися практично в один час. Бо в період, коли городяни найбільше використовують воду, включають додаткові насоси. Від неправильної експлуатації насосів іде гідроудар, труба не витримує і рветься.

Раніше міські відходи транспортувалися на очисні споруди „Азоту” почергово: або двома сімсотміліметровими трубами, або однією метровою, яка вже кілька місяців стоїть прорваною. Якщо на якійсь із труб, які сьогодні переправляють стоки міста на „Азот”, станеться аварія, місто мінімум на кілька тижнів залишиться без каналізації і води.

На думку Василя Соломахи, проблема міського колектора може вирішитися, якщо його та очисні споруди передадуть в оренду „Черкасиводоканалу”, — це б дозволило якісніше і дешевше обслуговувати місто. „Адже сьогодні у нас або браковані труби, або із браком виконані роботи”, — обурюється він.

За висновками державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту „Укрндіводоканалпроект”, причиною останньої аварії на новозбудованій ділянці черкаського напірного колектора стало відхилення від проекту при його ремонті, який проводив „Азот”.

Проте підприємство вини і відповідальності за колектор на себе не бере, адже його використовує „Черкасиводоканал”. А „Черкасиводоканал” звинувачує „Азот”, який орендує колектор.

—    Ці труби у жахливому стані. Їх термін придатності закінчився більше 10 років тому. Але це мережі „Азоту”, вони їх і повинні ремонтувати. А за те, що наше підприємство їх використовує, ми щомісяця платимо 500 тис. грн., — пояснює головний інженер комунального підприємства „Черкасиводоканал” Григорій Руденко.

Поки комунальники шукають крайнього, над розритим колектором зацвіли соняхи…
Джерело:

“Вечірні Черкаси”